Блог бібліотекаря та вчителя зарубіжної літератури НВК "Виноградівська ЗШ І-ІІ ступенів - ДНЗ" Курінної Ольги Володимирівни
Страницы
- Главная страница
- Про мене
- Народний календар
- Народний гороскоп
- Українські обереги
- Календарик-нагадайлик
- Підручники
- Енциклопедії та словники
- Віртуальні музеї
- Фотогалерея
- Буктрейлери
- Твори з української літератури
- Відеоматеріали до творів з української літератури
- Твори із зарубіжної літератури
- Відеоматеріали до творів із зарубіжної літератури
- Мудрі казки тітоньки Сови
- Learning apps
- Нормативно-правова база
четвер, жовтня 5
середа, жовтня 4
пʼятниця, вересня 29
29 вереесня 2017 р. - 99 років від дня народження В.О. Сухомлинського.
Василь Олександрович Сухоминський народився 29 вересня 1918 року, починаючи з 1948 й до кiнця життя (1970 р.) працював директором середньої школи в с. Павлиш Онуфрiївського району на Кiровоградщинi, заслужений учитель УРСР, Герой Соцiалiстичної Працi. Протягом 22 рокiв проводив тривалий педагогiчний експеримент, у результатi якого створив оригiнальну систему виховання дiтей. Вiн є автором 48 монографiй, понад 600 наукових статей, 1500 оповiдань i казок для дiтей.
Твори В.О.Сухомлинського виданi 53-а мовами свiту, загальним тиражем майже 15 млн. примiрникiв. Книга “Серце вiддаю дiтям” перекладена на 30 мов свiту i витримала 54 видання. Його твори видавали у Азербайджанi, Вiрменiї, Бiлорусiї, Грузiї, Естонiї, Казахстанi, Киргизстанi, Латвiї, Литвi, Молдовi, Таджикистанi, Татарстанi, Узбекистанi, Чувашiї, а також у Англiї, Болгарiї, Iспанiї, Китаю, Монголiї, Нiмеччинi, Польщi, Румунiї, Угорщинi, Фiнляндiї, Францiї, Чехословаччинi, Югославiї, Японiї.
В.О. Сухомлинський увiйшов в iсторiю української педагогiки як педагог – гуманiст, творець педагогiчної системи, в центрi якої перебуває дитина як унiкальна особистiсть.
На честь Василя Сухомлинського 2003 року в Українi випустили ювiлейну монету. Iм'ям Сухомлинського названо вiдомчу вiдзнаку Мiнiстерства освiти i науки України, десятки навчальних закладiв названо на його честь.
Iдеї В.О.Сухомлинського активно впроваджують в життя педагогiчнi колективи навчальних закладiв областi, України, свiту.
Твори В.О.Сухомлинського виданi 53-а мовами свiту, загальним тиражем майже 15 млн. примiрникiв. Книга “Серце вiддаю дiтям” перекладена на 30 мов свiту i витримала 54 видання. Його твори видавали у Азербайджанi, Вiрменiї, Бiлорусiї, Грузiї, Естонiї, Казахстанi, Киргизстанi, Латвiї, Литвi, Молдовi, Таджикистанi, Татарстанi, Узбекистанi, Чувашiї, а також у Англiї, Болгарiї, Iспанiї, Китаю, Монголiї, Нiмеччинi, Польщi, Румунiї, Угорщинi, Фiнляндiї, Францiї, Чехословаччинi, Югославiї, Японiї.
В.О. Сухомлинський увiйшов в iсторiю української педагогiки як педагог – гуманiст, творець педагогiчної системи, в центрi якої перебуває дитина як унiкальна особистiсть.
На честь Василя Сухомлинського 2003 року в Українi випустили ювiлейну монету. Iм'ям Сухомлинського названо вiдомчу вiдзнаку Мiнiстерства освiти i науки України, десятки навчальних закладiв названо на його честь.
Iдеї В.О.Сухомлинського активно впроваджують в життя педагогiчнi колективи навчальних закладiв областi, України, свiту.
30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!
Всеукраїнський день бібліотек встановлений в Україні «…враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, необхідність дальшого підвищення їх ролі у житті суспільства та підтримуючи ініціативу бібліотечної громадськості…» згідно з Указом Президента України «Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек» від 14 травня 1998 р. № 471/98. Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед провідних — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Національна бібліотека України для дітей, Національна історична бібліотека України, Державна науково-технічна бібліотека України та інші.
Кількість бібліотечних працівників перевищує 52 870.
Послугами книгосховищ користуються понад 17490 тисяч читачів.
Кількість бібліотечних працівників перевищує 52 870.
Послугами книгосховищ користуються понад 17490 тисяч читачів.
26 ВЕРЕСНЯ - ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ МОВ!
26 вересня відзначається Європейський день мов, як спосіб підтримки мовного різноманіття, двомовності кожного європейця та розвитку викладання мов у світі. Дійсно, зараз стає все більше і більше людей, які вільно розмовляють, як мінімум, однією іноземною мовою.
Феномен володіння іноземними мовами вивчається вже давно. Чому деяким людям так важко дається рідна мова, а інші з легкістю сприймають одразу кілька іноземних? Чи є це результатом напруженої праці або достатньо генетичної схильності?
Звичайно, талант важливий, як і в будь-якій іншій сфері. З іншого боку, ще в XVIII-XIX століттях було модно в суспільстві блиснути знаннями - і ні-ні, та ввернути слівце з французької, німецької або латиною. Знання хоча б однієї іноземної мови вважалося нормою.
В європейських інститутах офіційно рівноправно використовуються наступні мови: англійська, болгарська, угорська, грецька, датська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійський, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, фінська, французька, чеська , шведська, естонська.
Всі рішення, що приймаються офіційними органами ЄС, перекладаються на всі офіційні мови, і громадяни ЄС мають право звертатися до органів ЄС та отримувати відповідь на свої запити на будь-якій з офіційних мов.
На заходах на вищому рівні вживаються заходи щодо здійснення перекладу виступів учасників на всі офіційні мови (за необхідності).
Незважаючи на декларовану рівноправність усіх мов Союзу, з розширенням кордонів ЄС все частіше спостерігається «європейська двомовність», коли фактично в роботі інстанцій (за винятком офіційних заходів) використовуються в основному англійська, французька і, меншою мірою, німецька - при цьому будь-які інші мови використовуються в залежності від ситуації.
Збереження і розвиток мов, включаючи малі, декларується в якості офіційної мовної політики Євросоюзу. Серед способів досягнення цього зазвичай називаються вивчення більше ніж однієї іноземної мови і продовження вивчення мов в зрілому віці.
Феномен володіння іноземними мовами вивчається вже давно. Чому деяким людям так важко дається рідна мова, а інші з легкістю сприймають одразу кілька іноземних? Чи є це результатом напруженої праці або достатньо генетичної схильності?
Звичайно, талант важливий, як і в будь-якій іншій сфері. З іншого боку, ще в XVIII-XIX століттях було модно в суспільстві блиснути знаннями - і ні-ні, та ввернути слівце з французької, німецької або латиною. Знання хоча б однієї іноземної мови вважалося нормою.
В європейських інститутах офіційно рівноправно використовуються наступні мови: англійська, болгарська, угорська, грецька, датська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійський, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, фінська, французька, чеська , шведська, естонська.
Всі рішення, що приймаються офіційними органами ЄС, перекладаються на всі офіційні мови, і громадяни ЄС мають право звертатися до органів ЄС та отримувати відповідь на свої запити на будь-якій з офіційних мов.
На заходах на вищому рівні вживаються заходи щодо здійснення перекладу виступів учасників на всі офіційні мови (за необхідності).
Незважаючи на декларовану рівноправність усіх мов Союзу, з розширенням кордонів ЄС все частіше спостерігається «європейська двомовність», коли фактично в роботі інстанцій (за винятком офіційних заходів) використовуються в основному англійська, французька і, меншою мірою, німецька - при цьому будь-які інші мови використовуються в залежності від ситуації.
Збереження і розвиток мов, включаючи малі, декларується в якості офіційної мовної політики Євросоюзу. Серед способів досягнення цього зазвичай називаються вивчення більше ніж однієї іноземної мови і продовження вивчення мов в зрілому віці.
Підписатися на:
Дописи (Atom)





